Мої доповіді

Доповідь

«Формування математичної компетентності

учнів старшої школи»

Вчитель:

 Макогонюк З.І.

Першотравенська ЗОШ№3

2016-2017 навч. Рік

ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ

Інтеграція України в Європейський та світовий освітній простір викликала необхідність переглянути деякі підходи до навчання школярів, проаналізувати фактори, що гальмують підвищення якості освіти та формування життєвої компетентності особистості. Модернізація системи освіти в Україні спрямована на виконання запитів держави, суспільства і особистості, що сформувалися в ситуації демократичних перетворень, які відбуваються в країні. Конкурентоспроможність на сучасному ринку праці багато в чому залежить від здатності працівника набувати й розвивати вміння, навички, що можуть застосовуватися або трансформовуватися стосовно цілої низки ситуацій. Успішна професійна й соціальна кар’єра неможлива без готовності до освоєння нових технологій, принципова зміна яких відбувається приблизно один раз на п’ять років, адаптації до інших умов праці, без уміння виконувати нові професійні завдання. Для вирішення цієї проблеми в освіті з’явився новий підхід – компетентнісний. Його сутність полягає в тому, що без розуміння термінології складно усвідомити роль даного підходу в навчанні школярів. Поняття «компетентність» у психолого-педагогічній літературі остаточно не визначено і в більшості випадків вживається інтуїтивно. Ось декілька визначень цього поняття. Термін «компетентність» походить від латинського слова cоmpetens, що в перекладі означає «належний, здібний» [6, с.345]. Компетентність – це певна сума знань людини, які дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати перекон- ливу авторитетну думку [5, с.93]. Це визначення характеризує компетентність як можливість встановлення зв’язків між знаннями й ситуацією, як спроможність знайти процедуру (знання і дії), яка відповідає проблемі. Компетентність сьогодні трактується як інтелектуально й особистісно обумовлений життєвий досвід соціально-профе- сійної життєдіяльності людини, який ґрунтується на знаннях, цінностях, нахилах, набутих під час навчання. Можна скласти формулу компетентності: Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення. Компетентна людина визначається як така, яка має достатні знання в якійсь галузі, яка в чомусь добре обізнана, тямуща, кваліфікована і має певні повноваження, права, владу. Сьогодення вимагає численної армії вчених, винахідників, конструкторів, тому готувати кваліфікованих спеціалістів варто ще зі шкільної парти. Школа формує різні компетентності, але ми зупинимося на формуванні математичної. Навчально- виховну діяльність у школі треба організовувати так, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати математичну компетентність. Математична компетентність – уміння працювати з числовою інформацією, володіння математичними вміннями.

 Складові математичної компетентності особистості:

 І. Методологічна компетентність: a) дослідження задач; б) моделювання; в) аналіз розв’язування задач; г) формування задачі за проблемою; д) подолання перешкод із метою постійного вдоскона- лення.

 ІІ. Процедурна компетентність: a) алгоритм розв’язування задач; б) відтворення тексту задач; в) уміння систематизувати і розв’язувати типові задачі або зводити до відомої; г) використання інформаційних джерел.

 ІІІ. Логічна компетентність: a) володіння й використання апарату дедуктивних теорій; б) удосконалення власних математичних уявлень; в) дедуктивне доведення й обґрунтування розв’язування задач; г) математична та логічна символіка на практиці.

 ІV. Дослідницька компетентність: a) формування задач на основі ідеалізації, узагальнення, специфікації; б) побудова комп’ютерної моделі задачі; в) перевірка гіпотез за відомими методами і власним досвідом; г) систематизація збудованих результатів.

V. Технологічна компетентність: a) використання основних типів програмного забезпечення, електронних таблиць; б) оцінювання похибки під час обчислення; побудова комп’ютерної моделі задач.

 Математична компетентність – уміння бачити й застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, уміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати здобуті результати, обчислювати похибки обчислень. Досить далекими від математичної компетентності є запам’ятовування формул, розв’язування формальних задач, уміння використовувати готові схеми.

Для багатьох предметів математика є опорним курсом. Математика використовується для подання, систематизації та обробки інформації. Математична компетентність є органічної складовою професійної компетентності будь-якої особистості. Формування математичної компетентності учня має бути системним і включати різні аспекти навчально-виховного процесу.

 Шляхи формування математичної компетентності учня:

 - Популяризація знань

-  Навчання

- Самоосвіта

-  Підготовка до олімпіад, конкурсів

-  Урок

- Факультативи.

Знання історії математики, вкладу вітчизняних учених в її розвиток забезпечує підвищення рівня мотивації учнів щодо вивчення математики, розвиває пізнавальний інтерес та математичну культуру. На початку кожної нової теми діти зустрічаються з новими прізвищами, знайомлячись з історич- ними довідками. Гортаючи журнали та книги, знаходять та розв’язують цікаві задачі та головоломки, які допомагають краще розуміти математику. Беруть активну участь у прове- денні тематичних вечорів та КВНів. Урок – основна форма навчальної діяльності, де учні здобувають важливі теоретичні знання з математики, учаться їх застосовувати на практиці. Тому на уроках треба створювати проблемну ситуацію, яка формує інтерес до вивчення конкретного матеріалу, спонукає до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання на етапі усвідомлення й засвоєння знань, веде до використання їх у нових ситуаціях. Застосування міжпредметних зв’язків сприяє підвищенню ефективності навчання учнів на заняттях з математики, практична спрямованість дозволяє сформувати систему знань, розвиває здатність переносити їх в інші галузі, сприяє формуванню цілісного світогляду учня.

 Особливу увагу у формуванні математичної компетентності варто приділити факультативним заняттям та позакласній самоосвітній діяльності. У позакласній самоосвітній діяльності учнів доцільно відводити час роботі над проектами, адже це не тільки вміння здобувати й застосовувати знання, це й розвиток комунікативних навичок, навичок самоконтролю й самооцінювання, твор- чих здібностей. Метод проектів дозволяє перевірити й закріпити теоретичні знання з математики, сприяє набуттю учнями цінного досвіду, необхідного для розвитку та функціонування як його окремих компетентностей, так і життєвої компетентності в цілому. Для складання проектів варто використовувати комп’ютерні технології, інтерес до яких у методиці постійно зростає. Використання комп’ютера дає можливість привчити учнів до самостійної дослідницької діяльності під час розв’я- зання практично спрямованих завдань. Формування математичної компетентності здійснюється не тільки в ході навчальної діяльності, а й під час проведення позакласних заходів. Так, залучення учнів до участі в шкільних та районних олімпіадах, міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», де вони розв’язують нестандартні й цікаві логічні задачі, дає позитивні результати. Предметне навчання є основою формування компетентно- сті. Учитель будь-якого предмета може сформувати компетенції учнів, викладаючи свою навчальну дисципліну. Таким чином, формування математичної компетентності може бути досягнуто за умови інтегрованого результату навчальної діяльності учнів, системи життєвих умінь та системної роботи кожного.

Література: 1. Думанська Г.О. Застосування комп’ютерних технологій у навчально- му процесі // Математика в школах України. – 2009. – ғ4. – С.2-7. 2. Решетняк М.М. Використання проектної технології на уроках матема- тики // Математика в школах України. – 2008. – ғ19-21. – С.30-40. 

Презентація до доповіді тут